Проєктування

Виконання АПЗ — це архітектурно-планувальне завдання (нині замінено “містобудівними умовами і обмеженням забудови земельної ділянки” — МУОЗЗД), видається місцевим органом архітектури; актуально для малоповерхової забудови.

ТУ — технічні умови. Поділяються на інженерні (підключення до місцевих мереж водопроводу, газу і т.п.) і регуляторні (від ДАІ, Санітарно-епідеміологічної станції, Пожежної служби, Товариства Охорони Пам’яток і т.п.).

Топологічна зйомка — топографічний план ділянки і території, на якому нанесені підземні інженерні мережі. Вона необхідна при будівництві в умовах міської забудови.

Геологія ділянки — це дані по фізико-механічних властивостях ґрунтів під планом забудови пошарово на глибини, де можливе спирання фундаменту.

Розрахунок схилу необхідний при терасній будові ділянки, тому що схили можуть небезпечно сповзати. Такий схил необхідно перевірити методом розрахунку на зісковзування. Метод цей проводиться бурінням кількох свердловин і, при порівнянні з матеріалами таблиць фізико-механічних властивостей ґрунтів проводиться розрахунок.

Обміри будівлі і технічне обстеження будівлі — інструментальне вимірювання фізико-механічних властивостей конструкцій будівлі (вирізання шматка несучої стіни або перекриття та випробування його на міцність).

Необхідність  технічних умов визначається в архітектурно-планувальному завданні або іншому регулятивному документі, а якщо такий відсутній, то за бажанням самого забудовника на підключення до місцевих інженерних мереж.

Завдання на проєктування, яке з легкістю роблять фахівці ГК «Сервіт» — це перелік вимог до будівлі в текстовому або графічному вигляді (площі приміщень і їх обладнання, конструкція стін, спосіб опалення і т.д.) і повинно містити:

• відомості про замовника, джерело фінансування;
• побажання замовника щодо архітектурних та інженерних властивостей об’єкта;
• інформацію про перелік споруд і функціональності об’єкту;
• параметри об’єкта і вартість будівництва;
• умови і обмеження містобудування та ТУ об’єкта;
• необхідність розробки відповідної проєктної документації.

Технічні умови на водопостачання (ТУ) — це дозвільний документ, отриманий у місцевої водопостачальної організації (водоканал). Без нього приєднання до водопроводу/каналізації не буде правочинним, тому що в ньому запропоновані умови і параметри, які роблять підключення можливим. Відсутність технічних умов підключення водопостачання вважається грубим порушенням і обкладається штрафами.

Теплопостачання — подача теплової енергії у вигляді гарячої води або пари до споживачів. Тепло подається по спеціальних трубопроводах — теплових мережах. Теплові мережі діляться на магістральні, прокладаються на головних напрямках населених пунктів, розподільні — всередині кварталу, мікрорайону та відгалуження до будинків.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) — передплановий і передпроєктний документ, що розробляється для обґрунтування нового будівництва, а також для розширення і реконструкції діючого підприємства.

Перед початком розробки ТЕО визначаються район і пункт розміщення підприємства. А далі проводиться вибір майданчика (траси) для будівництва з дотриманням законодавчих норм земельного, лісового, водного законодавств, а також пов’язаного з охороною навколишнього середовища. Враховується районне планування міста або селища, схема розвилки відповідних комунікацій і мереж. В ТЕО також визначається розрахункова вартість будівництва і основні техніко-економічні показники підприємства, аналіз витрат та результатів будь-якого проєкту.

В ТЕО обов’язково повинні бути відображені такі сторони:

• технологічний процес;
• вимоги до виробничої інфраструктури;
• основне обладнання, пристосування і оснащення;
• персонал і трудовитрати;
• зведена собівартість продукції;
• терміни реалізації проєкту;
• економічна ефективність;
• екологічний вплив.

Техніко-економічний розрахунок (ТЕР) розробляється для обґрунтування необхідності господарської та економічної доцільності проєктування і будівництва підприємств, будівель і споруд, по яких не складають техніко-економічне обґрунтування (ТЕО).

У наш час проєктування зовнішніх і внутрішніх інженерних систем і комунікацій виходить на перше місце в комплексному проєктуванні. Чим вище клас будівлі, тим складнішим завданням є інженерне проєктування, що дозволяє забути про швидку модернізацію і часті ремонти.

ГК «Сервіт» розробляє проєктування всіх рівнів складності для всіх систем.

Проєктування мереж електропостачання має наступні стадії:

• аналіз вихідних даних (ТУ на виділену потужність, ТЗ на проєктування, архітектурні та монтажні плани всіх приміщень);
• визначення споживачів електроенергії зі встановленим навантаженням;
• розподіл споживачів за категоріями безперебійності електропостачання, трасування кабельних ліній;
• вибір типу внутрішнього і зовнішнього освітлення;
• вибір системи протипожежного захисту;
• розрахунок електричних навантажень мережі;
• визначення перетинів і типів кабелів, що прокладаються.

Проєктування мереж водопостачання починається з отримання ТУ на підключення до джерел води. На схемні рішення впливає наявність і вид джерел водопостачання (централізоване, артезіанські свердловини, природні або штучні водойми). Проєктування інженерних систем водопостачання, в тому числі протипожежне, проходить за наступною схемою:

• аналіз вихідних даних (ТУ, ліцензія на користування надрами, договір водокористування);
• складання специфікації на обладнання та матеріали, складання пояснювальної записки;
• виконання схеми мережі водопостачання в аксонометрії і схеми підключення колекторних вузлів;
• розрахунок водоспоживання, складання балансу водоспоживання та водовідведення;
• виконання планів поверхів розташування трубопроводів водопостачання, колекторних вузлів, сантехнічного обладнання;
• вибір розміщення на планах колекторних вузлів;
• гідравлічний розрахунок і підбір обладнання.

Проєктування мереж каналізації

Система каналізації служить для транспортування стоків від місць їх утворення до місць скидання й очищення. Ми проводимо комплексне проєктування мереж каналізації, ключовими елементами якого є:

• розробка ТУ на водовідведення;
• підготовка ескізного проєкту системи каналізації;
• підбір обладнання, матеріалів і діаметрів трубопроводів.

• • обстеження об’єкта на предмет забезпечення доступу до магістрального газу;
  • визначення витрати газу і ліміту його споживання;
  • розробка робочих креслень і пояснювальної записки для монтажу інженерних комунікацій;
  • узгодження проєкту в територіальній газовій службі.

  Проєктування опалення — це не тільки розрахунок тепловтрат будівлі, а також аналіз вихідної інформації для вибору енергоефективного обладнання і працездатної схеми теплопостачання. Система опалення включає комплекс технічних пристроїв, трубопровідної арматури і трубопроводів, які вимагають ретельного розрахунку, підбору і коректної схеми підключення.

  Проєктування систем вентиляції здійснюється за обсягами простору, кратністю повітрообміну, мінімально необхідною кількістю повітря.

  Розрахунок системи відбувається в кілька етапів:

  • узгодження технічних умов, санітарних і будівельних норм;
  • розробка коректних схем для розрахунку перетину повітропровода і визначення рівня шуму від працюючого обладнання;
  • створення креслень;
  • узгодження документації із замовником і дизайнером, внесення запропонованих змін;
  • підготовка пакету документів по електроживленню, сантехнічних і будівельних роботах, деталі повітропроводів;
  • монтаж, перевірка і запуск мережі.

  Припливна вентиляція використовується для подачі свіжого повітря в житлові приміщення.

  Витяжна вентиляція здійснює відтік використаного повітря з приміщень, які називаються «брудними зонами» — на кухні, в коридорі, в санвузлі, ванній.

  Припливно-витяжна вентиляція з рекуперацією дозволяє підтримувати комфортний мікроклімат в житлових і технічних приміщеннях з додатковою економією на енергоресурсах. Тут потоки повітря проходять кілька етапів глибокого очищення і фільтрації. Припливно-витяжна мережа з додатковою рекуперацією в будинку або котеджу економічно обгрунтована, так як дозволяє скоротити витрати на опалення. Рекуператор бере на себе основні функції з підігріву повітря, що надходить, за рахунок чого температура в приміщенні стабілізується. Зазвичай такі установки монтуються в підсобних приміщеннях або в коморах.

  Індивідуальний тепловий пункт (ІТП) — комплекс пристроїв,  що забезпечують приєднання системи опалення та гарячого водопостачання до централізованої теплової мережі. Основними елементами ІТП є: теплообмінники, насоси, клапани, датчики, контролери, різні блоки управління і запірно-регулююча арматура.

  Сучасні рішення дозволяють підключати кожну будівлю безпосередньо до джерела тепла, минаючи центральні теплові пункти (ЦТП). Ця схема дає можливість, у випадку аварії або ремонту трубопроводу, відключати від системи тільки одного споживача, а не всю групу, одночасно позбавляючи опалення або гарячої води безліч споживачів.

  Вимоги до обладнання ІТП:

  • регулювання температури теплоносія за погодними умовами;
  • зміна і контроль параметрів теплоносія;
  • облік теплових навантажень, витрат теплоносія і конденсату;
  • регулювання витрат теплоносія;
  • захист локальної системи від аварійного підвищення параметрів теплоносія;
  • доочистку теплоносія;
  • заповнення та підживлення систем опалення;
  • комбіноване теплозабезпечення з використанням теплової енергії від альтернативних джерел.

  Проєктування центральних теплових пунктів (ЦТП, для декількох споживачів) або ж індивідуальних (ІТП) — для забезпечення потреб однієї будівлі або якоїсь його частини.

  Системи гарячого водопостачання, опалення, вентиляції — саме для їх нормальної роботи потрібно розробляти проєкт індивідуальних теплових пунктів.

  Проєктні роботи для таких рішень починаються з розробки попередньої схеми згідно опитувального листа замовника (вказуються навантаження систем газо-, водопостачання, опалення та вентиляції, вимоги по гідравлічному режиму, і інші дані). Проєктування ЦТП здійснюється для забезпечення нормальної роботи інженерних систем (в т. ч. вентиляції) одночасно двох і більше споживачів (наприклад, декількох житлових будинків).

  Проєкт центральних теплових пунктів — початковий етап, після якого слід узгодити з теплопостачальною організацією і замовником обв’язування схеми, вибір оптимально відповідного обладнання, закінчуючи пусконалагоджувальними роботами.

  Котельня може працювати на природному газі, рідкому паливі, твердому паливі, електриці, зрідженому вуглеводневому газі.

  Проєктування топкових, котельних і теплопунктів проводиться поетапно:

  • визначення технічного завдання;
  • робота над концепцією;
  • створення проєктної документації;
  • узгодження проєкту з замовником;
  • підбір обладнання та матеріалів, а також коригування щодо побажань клієнта;
  • контроль за проведенням будівельних робіт.

  Тепловий пункт — комплекс пристроїв, розташований у відокремленому приміщенні, що забезпечує приєднання будівель до теплової мережі, управління режимами теплоспоживання, трансформацію, регулювання і розподіл теплоносія. Найчастіше використовується в багатоповерховому житловому будівництві.

  Топкова — котельня малої потужності, в якій допускається експлуатація котельного обладнання в автоматичному режимі без постійної присутності обслуговуючого персоналу. Як правило, встановлюється в індивідуальних житлових будинках і відповідає наступним характеристикам: кількість котлів в одній топковій — не більше двох; потужність одного котла — не більше 100 кВт⋅год, сумарна потужність однієї топкової — не більше 200 кВт⋅год.

  Котельня — споруда, в якій здійснюється нагрів теплоносія для системи опалення, гарячого водопостачання, теплих підлог і теплового повітряного обігріву, розташована в одному технічному приміщенні. Основним пристроєм котельні є газові, твердопаливні та електричні котли.

  Щодо опалювального обладнання теплопункти, топкові та котельні можуть бути таких видів:

  • модульні;
  • блокові;
  • вбудовані;
  • прибудовані;
  • окремо стоячі.

  Насосні станції підвищення тиску — це комплексне промислове обладнання, яке при монтажі потребує тільки підключення до водопровідної мережі та мережі електропостачання і використовується для підвищення тиску води у водопровідних мережах.

  Функції насосної станції:

  • автоматична підтримка заданого тиску на виході;
  • послідовне управління кожним насосом в групі;
  • включення резервного насоса у випадку відмови основного;
  • періодична зміна насосів для забезпечення рівномірного вироблення ресурсу.

  Каналізаційні насосні станції призначені для подачі стічних вод на очисні споруди, якщо рельєф місцевості не дозволяє відводити ці стоки самопливом.

  Підбір КНС визначається:

  • глибиною закладення підвідного колектора;
  • об’ємом стічних вод, що надходять на насосну станцію;
  • видом перекачування стоків;
  • гідрогеологічними умовами будівництва;
  • типом встановлюваних насосних агрегатів і способом їх управління.

  Очищення стічних, дощових і талих вод — першочергове завдання при проєктуванні житлового будинку, кафе чи ресторану, станції технічного обслуговування, автозаправки або промислового підприємства. Там, де немає можливості підключитися до централізованої каналізації, на допомогу приходять індивідуальні системи очищення.

  Фахівці ГК «Сервіт» мають великий досвід в проєктуванні всіх комунікативних систем.

  Експертиза проєктної документації — це дослідження проєктно-кошторисної документації в повному обсязі (або її окремих розділів) на відповідність різним параметрам. Експертиза проводиться щодо проєктно-кошторисної документації будь-якого об’єкта капітального будівництва або окремого етапу будівництва, реконструкції, капітального ремонту.

  Предметом експертизи є оцінка її відповідності наступним параметрам:

  • технічним регламентам (в тому числі санітарно-епідеміологічним, екологічним вимогам, вимогам державної охорони об’єктів культурної спадщини, вимогам пожежної, промислової, ядерної, радіаційної та іншої безпеки);
  • результатам інженерних вишукувань;
  • встановленим (затвердженим, обраним для розрахунку) кошторисним нормативам — в частині оцінки кошторисної документації, розробленої в складі проєктної документації;
  • містобудівним регламентам;
  • містобудівному плану земельної ділянки;
  • технічним завданням на проєктування.

  Експертиза проєктної документації повинна тривати не більше 30 днів для об’єктів категорії СС2 і СС3, 15 днів для об’єктів категорії СС1, 90 днів в тому випадку, якщо заплановане підприємство може нести підвищену ядерну та радіаційну небезпеку або ступінь їх впливу на навколишнє середовище, що визначається в процесі оцінки.

  Предметом експертизи є: міцність і надійність будівлі, а також його потенційна довговічність; відповідність нормам експлуатаційної безпеки, забезпечення можливості для комфортної роботи і життєдіяльності; створення можливостей для безперешкодного доступу в будівлю людям з обмеженими можливостями; створення умов для підтримки епідеміологічного благополуччя населення та відповідність санітарним нормам; пожежна безпека, техногенна, ядерна та радіаційна безпека; наявність енергозберігаючих та енергоефективних технологій.